Правда, з ранку до обід
На катку чудовий лід?
А у Віті навчання
З половини дня.
Вітя
Всі години ранні
Пропадає на катанні,
Бо до спорту
В нього хист.
Вітя — фігурист.
Після школи вечорами
Він куняє над книжками: —
Щось я сонний, на біду,
Я уроки відкладу.
Вранці,— каже Вітя,—
Вивчу про суцвіття.
Ну, а з ранку до обід
На катку чудовий лід.
Жди, ботаніко, В кутку:
Вітя знову На катку!
На льоду слизькому
Твердо він стоїть,
По льоду слизькому
Впевнено біжить.
На льоду
За п’ять хвилин
Сто фігур
Накрутить він!
От у класі біля дошки —
Тут картина інша трошки:
Біля дошки Фігурист
Якось меншає
На зріст,
Зразу ґрунт
Стає під ним
І непевним,
І хитким;
Що питання — то й важке,
Заганяє на слизьке…
На слизькому
Й сяк і так
Спотикається бідак,
І виходить тут похмура
Отака лише фігура:
2.
- Наступний вірш → Інна Кульська – Курці
- Попередній вірш → Інна Кульська – Нечепура в зоопарку