— До збору ще якраз година! —
Сказав дружкові піонер.
Хлоп’ята вийшли з магазину
І подалися просто в сквер.
Вони тримали по обнові:
Ножі гарненькі кишенькові,
У кожного два гострих леза.
А там у скверику — береза.
Ні, жоден в школу не спізнився,
І вчасно розпочався збір.
А от у скверику з’явився
Новий красивий напис:
«М И Р».
Таке хороше добре слово.
І вирізане так чудово.
Чому ж із нього стільки сліз
Збігає по березі вниз?
Мабуть, берізонька сумна
Його читає як «війна»…
- Наступний вірш → Інна Кульська – Невеселі каруселі
- Попередній вірш → Інна Кульська – Еней