Хтось зробив для Жори маску,
Засвітив ялинки скрізь,
Запросив його: — Будь ласка,
От приходь і веселись!
Жора в залу входить боком,
Тягне шию, мов гусак,
Позира критичним оком
І говорить:
— Все не так.
І ялинки не стрункі,
І сніжинки не прудкі,
Всі артисти незугарні,
Маски зовсім не смішні,
Не барвисті і не гарні,
І не там горять вогні!..
Що у критика за смак?
Жора злюка чи дивак?
Нащо сипле іронічні
Зауваження критичні?!
Свято ж бо — чудове в нас:
Стільки вигадок, прикрас!
Був би в них
І Жорин труд —
Він усе хвалив би тут!..
- Наступний вірш → Інна Кульська – Кому що
- Попередній вірш → Інна Кульська – Бляшанка
(Оцінок ще немає)