Інна Кульська – Сила фантазії: Вірш

Ілька Астрономом прозвали у класі,
Він знає про зорі усякі дива,
Думками мандрує в майбутньому часі,
Теперішні справи свої забува.
Сьогодні біда Астроному та й годі!
Боротись з підказкою клас ухвалив;
А він все читав фантастичні пригоди,
Ні вправ не зробив,
Ні задач не рішив…
У кого списати? — міркує помалу.—
Ніхто вже не дасть: пам’ятають ухвалу.
А може? —
І кличе відмінника Гриця:
Послухай: космічна страшна таємниця?
Ніхто ще не знає, а вчора уранці
У нас приземлялися… венеріанці!
У людській з’явились вони подобі,
Два ока звичайні, а третє — в лобі.
Вони в кораблищі такому, як місто:
Там зали, ангари, мости — все-чисто!
Літає беззвучно і швидше звуку…—
Грицько Астронома хапа за руку:
Ільку, ти не бре…?
Я брехати не вмію! —
Фантаст уже сам трохи вірить у мрію
І палко шепоче: — На тім кораблі
Ми тричі промчали навколо Землі!
Я бачив весь світ! Захопився…
Тож бач, Не встиг розв’язати учора задач…—
І Гриць у полоні Ількової казки,
Хоч як розуміє шкідливість підказки,
Хоч просто списати не дав би нікому,—
Сам тиче свій зошит Ільку Астроному!