В Данька до математики
Незаперечний хист.
Данько моргає:
— Братики,
Та я ж не егоїст:
Кому скатати? Прошу,
Ось мій домашній зошит!
Приємна в хлопця риса є:
Одверта він душа.
Три парти в нього списує,
І кожен поспіша.
Списали й кажуть:
— Класно!
Данько одвів біду.—
І той радий:
— Ну ясно,
Хіба я підведу? —
А друзі необізнані
З рівняннями й кутами…
А друзі — прямо визнані
Незнайки і нетями!
Це так Данько їм —
скільки зміг —
«По-товариськи»
допоміг!..
- Наступний вірш → Інна Кульська – Бляшанка
- Попередній вірш → Інна Кульська – Безконечна історія
(Оцінок ще немає)