Інна Кульська – Як важко стать героєм: Вірш

Ох, як важко стать героєм!
Як одержати Павлу
На лінійці перед строєм
За геройство похвалу?
У Павлуші задум виник:
Він геройський зробить вчинок!
От веде він друга Вову
Аж на річку у діброву.
Каже Вові: — Ти не бійсь,
Йди і сміливо топись.
Я ж бо плаваю чудово,
Я тебе врятую, Вово!
За два скельця й запальничку
Вова згоден лізти в річку.
Щоб у скельця надивитись,
Він попробує топитись.
Вова сів на мілину,
Жартома кричить — Тону!
Став стрибати жартома,
Раптом — дна внизу нема…
На його тривожне: «Ай!» —
Чути з берега:
— Чекай!
Не топись іще хвилину,
Зараз я сорочку скину!
Павлик встиг би на підмогу,—
Підвели якісь корчі:
У корчах затисло ногу,
Не пускає, хоч кричи!
Вдвох — і жертва, і герой —
Верещать щосили: «О-о-ой!» —
Аж відлунюють ліси
Відчайдушні голоси…
Добре, що лісник Юхим
Їхав берегом глухим:
Витяг дурників з води,
І не трапилось біди.
. . . . . . . . . . . . . . . . .
Ні, не став Павло героєм:
Мав догану перед строєм…