На порожньому подвір’ї
У веснянім надвечір’ї
Домовлялися юннати
Дружно двір озеленяти:
Ми скопаєм
Шмат землі:
Ось — лопата,
Ось — граблі.
Тут розкрилиться кленок,
Там шумітиме дубок,
Буде лад — двір як сад!
Місяць справу відкладали,
Місяць саджанці шукали,
Принесли у двір дубки
І… схопились за чубки:
Ти не вмієш!
Ти не так!
Ось — ломака!
Ось — кулак!
Зараз я тобі як дам!
Відчепися, дурень сам! —
Крик і гам — та-ра-рам!
…Як скінчилась справа ця?
У дворі — ні деревця,
А сухого хмизу купку
Хтось забрав
топити грубку!
- Наступний вірш → Інна Кульська – Активіст
- Попередній вірш → Інна Кульська – Ідуть додому два дружки