Інна Кульська – Жарений лин: Вірш

Дванадцять рибалок
Ходило на став.
Ніхто з одинадцяти
Щастя не мав.
Дванадцять рибалок —
Удача одна:
Данило приніс
На лозині лина.
Сідають вечерять
Дванадцять родин.
В одній тільки мисці
Зажарений лин.
Кругом одинадцяти
Інших столів —
Гарячі розмови,
Та все про линів.
Говорить бабусі
Рибалка Павло,
Що Данин линок —
На чотири кіло.
Рибалка Сергійко
Пояснює вдома,
Що лин у Данька —
З величенького сома!
І слухають з ляком
Сестрички малі
Захоплену мову
Рибалки Іллі:
— Чарівна удача
Даньку привалила:
Линище притяг —
Не брешу —
з крокодила!..
…Так жарений лин
Підроста й підроста…
За тиждень він буде
Не менше кита!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Інна Кульська – Жарений лин":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Інна Кульська – Жарений лин: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.