Не вчив би вірш нізащо.
Нам двійка — не завада.
Та в класі, бач, нещастя:
У нас жіноча влада.
І як це ми обрали
На старосту дівчисько?
Бач — організувала
Своє дівчаче військо!
Що двійка — то й атака;
Беруть тебе в облогу
Ще й радять: — Ти подякуй
За дружню допомогу!
Вже двері замикають,
Вже збір позачергово…
Гризуть і проробляють,
Як мама, слово в слово:
Не вивчив, бо надворі
Все за м’ячем ганявся?
Адже не був ти хворий,
Чому полінувався?
Посипляться поради:
Взять на буксир!
Ще гірш…—
Ні, мабуть, я з досади
Візьму та й вивчу вірш!
- Наступний вірш → Інна Кульська – Скривдили
- Попередній вірш → Інна Кульська – Добрий вчинок
(Оцінок ще немає)