Добре вчилася Софійка,
Добре вчилася Гафійка.
А чому ж це в них, дивись,
Раптом двійки завелись?
Звідки двійки у Софійки?
Звідки двійки у Гафійки?
Кожна скаже це сама,
Таємниці тут нема!
От розказує Софійка:
— Через те у мене двійка,
Що Данило, старший брат,
Виїхав на практику.
Дуже добре знає брат
Мову і граматику,
Знає правила чудово,
Вірно пише кожне слово…
А самій, без брата,
Як мені писати?
От розказує Гафійка:
Через те у мене двійка,
Що послали в нас бабусю
Аж на місяць в місто Львів.
Там такі відкрились курси
Навчання бухгалтерів…
А чого навчатись їй?
Зовсім зайве діло,
Вже ж вона задачник мій
На зубок завчила!
А самій мені, хоч плач,
Не рішить ніяк задач…
- Наступний вірш → Олеся Мамчич – Будиночок із зірками
- Попередній вірш → Володимир Лучук – На уроці