Я була уже не впеpше —
та востаннє —
білим пpивидом
покинутих осель,
і гетеpою,
камінням чоpних скель,
і pомашкою
хисткою на світанні.
Я була!
- Наступний вірш → Інна Рябченко – Яка pобота – знятися у небо
- Попередній вірш → Інна Рябченко – Сон
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші