Бабусин нічник, Мармурова Сова,
шепнула фаянсовій скриньці:
Пу-гу! Капітан — неможливий дивак!
Ви згодні зі мною, сестрице? —
А скринька закрилась. Крутнула ключем.
Змовчала не досить привітно.
Коли в тобі стільки коштовних речей —
яке тобі діло до світу?!
В Сови ж розболілась з тривог голова.
Сова була щедра й недремна.
І світла в собі не ховала Сова —
світила усім, кому темно.
Пу-гу! Може бути трагічним фінал.
Тут стільки мілин, що, їй-право,
не слід би йому запливать у канал
між лівим сандалем і правим.
Тривожно очима світила Сова,
вслухалась і мимрила тихо:
Пу-гу! Капітан — неможливий дивак!
Хоч би з ним не скоїлось лиха!
