Ірина Жиленко – Вночі, коли ти спиш: Вірш

Вночі усе не так.
Вночі, коли ти спиш,
літає в небі рак,
балакають стовпи.

Вночі танцює польку
із брамою паркан
і квітнуть парасольки
на сніжних квітниках.

Вночі чудні дива
навколо нас трапляються.
Акваріум-трамвай
по вулицях катається.

Зробились рибки дамами
в шовках, із діамантами.
А сніг спадає самими
прекрасними трояндами.

Вночі при вході в парк
під дзвін шарманки ніжної
співає леопард
в циліндрі білосніжному.

А місяць-молодик
сидить вгорі на башті,
худенький та блідий:
мабуть, не любить каші.
Так на вершечку самому
сидить він до зорі.

Здають йому екзамени
столичні ліхтарі.

І вирушає з гавані
за тридев’ять земель
у кругосвітнє плавання
маленький корабель.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ірина Жиленко – Вночі, коли ти спиш":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ірина Жиленко – Вночі, коли ти спиш: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.