Іван Андрусяк – банда грала навиліт: Вірш

банда грала навиліт і росяні коси губила
на колосся падучі викапував пристріт гіркий
що сьогодні чекає товаришу степ чи могила
чи поранена птаха припаде до гирла руки

що назавтра погоничу маки в губатих петлицях
тятива голубів побіліла до горла і вглиб
кусень хліба у торбі чепелик чужа молодиця
бородатого джуру на світ запрягають воли

з міста сиплеться сажа каміння торкається броду
поганяй попри небо де вже кумачі залягли
нагорода примхлива хай буде чума в нагороду
вже по горло у воду заїхали наші воли

банда грає навиліт холоне кулеша у схроні
перламутровий дим виїдає останніх жінок
що назавтра товаришу макових лисин погони
що сьогодні погоничу
рок

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Андрусяк – банда грала навиліт":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Андрусяк – банда грала навиліт: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.