і обезводнена цим житієм
духом сахари
каліґрафічно плетеш битлиєм
на марґіналі
пахне відлучена до корінця
ніч норовиста
і до грудей тобі нитка лиця
капле зумисно
і викорінена з патоки крил
з глиняних ножен
тихо спиває душа твоя пил
жертвоприношень
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Андрусяк – і обезводнена цим житієм":
Читати вірш поета Іван Андрусяк – і обезводнена цим житієм: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.
