і обезводнена цим житієм
духом сахари
каліґрафічно плетеш битлиєм
на марґіналі
пахне відлучена до корінця
ніч норовиста
і до грудей тобі нитка лиця
капле зумисно
і викорінена з патоки крил
з глиняних ножен
тихо спиває душа твоя пил
жертвоприношень
