Іван Андрусяк – не протерти потолами цю траву: Вірш

не протерти потолами цю траву
не стелити попід ребра як верету
я нагадую зістарену сову
що впивається на покидьках бенкету

я занадто цим потворам потурав
трубадурив анемійне безголов’я
підмішаю у вино дванадцять страв
випиваю за чумне своє здоров’я

понадкушую весільні калачі
та й пошвендяю корчами в каземати
а назавтра позлітаються сичі
з-під трави мене по кусню витягати

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Андрусяк – не протерти потолами цю траву":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Андрусяк – не протерти потолами цю траву: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.