Іван Андрусяк – поволі – так дозволено було: Вірш

поволі — так дозволено було —
земля й вода мінялися місцями
і ти не знав оракули чи грами
тобі прогнозували западло

верстав як тать історію судин
мажорних крил розтрощене суцвіття
немовби залишаючись один
на ціле неголене підборіддя

викреслював закони вороття
в потребу жити як потребу прози
щоб деревіло в затінку життя
як струп академічної залози

щоб тільки зупинився і тоді
земля й вода мінялися місцями
на циркулі чужої мелодрами
накресленої ломом по воді

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Андрусяк – поволі – так дозволено було":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Андрусяк – поволі – так дозволено було: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.