Іван Андрусяк – Про вміння читати: Вірш

Умів читати носоріг —
та в книжці сторінки
перегортати рогом міг
він тільки навпаки.
Отак читав, читав, читав,
почавши із кінця:
ох, нецікава книжка та
і нецікава ця…
Бо коли знаєш, як в кінці
героям пощастило, —
то з чого все це почалось,
не так уже й важливо.
Себе картає носоріг:
я, певно, помилився,
тому що балуватись міг,
а я читати вчився!
Із нами теж таке бува,
хлоп’ятка і дівчатка,
що з букв складаємо слова
з кінця а чи з початку,
і так у книжці сторінок
ковтаємо багато, —
а виявляється, що ми…
не вміємо читати!