Іван Андрусяк – рис твоїх до шкла не завернути: Вірш

рис твоїх до шкла не завернути
це відбиток а життя тонке
у скутарі крику гони скель
чути а не видко — і не чути

міниться парує (шелест шкла)
трав’яніє тихий подих шкіри
я збирався жити кличу звіра
шелестить — а то земля прийшла

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Андрусяк – рис твоїх до шкла не завернути":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Андрусяк – рис твоїх до шкла не завернути: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.