Іван Андрусяк – слід на коліні – оздоба: Вірш

слід на коліні – оздоба
слід у повітрі – листя
ліній твоїх ніоба
падає прямовисно

в пружну хвилину мурахи
н розриває а
не порахує бахур
вкраплених в синє ар-

-тикулів пікадора
вибулого на дні
лікеру тиша хвора
смерть віддає мені

жовте життя торочить
ниткою іудей
біла палата ночі
сплюснута до грудей

палець — вологий тренер
гнеться до губ стебло
нащо в чужім катрені
тремище відбуло

нащо воно збіліло
витекло відгуля…
…гладиш своє коліно
ніби воно немовля

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Андрусяк – слід на коліні – оздоба":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Андрусяк – слід на коліні – оздоба: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.