кров’ю покидаючи сліди
схрещуючи літери як лати
хоч на міліметр відсуди
тих кого не встигли покарати
меж мужичих випарів слина
треться об задихане ристалище
в хор симетрій впала сарана
забери усіх котрі зосталися
хто тримав за лейби дар гори
лист декору скручений в агонії
хоч на міліметр забери
з пальця призупинені півонії
хоч би на маленьку самоту
на зернину зламаного відчаю
подаруй усім кого засвідчую
крижму тиші у твоїм саду
