Іван Андрусяк – тонкого сну знакоме відображення: Вірш

тонкого сну знакоме відображення
на дні ріки — чи доживеш до дна
немов провини порскають ображено
ламкі комахи з білого човна
урізноводь —

любити і прощатися

урізноводь — ламати бильця слів
по котику по китиці по ратиці
по дотику рослини до землі

отак пророчі овиди збуваються
торкнешся сну і кола по воді
і біла піна різьбленої палиці
згортається до кореня слідів

до крил пера просякнутого виміром
до самоти що прогортає плоть
до виводу на крони білих вивірок
яких — у сні — прощає різноводь

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Андрусяк – тонкого сну знакоме відображення":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Андрусяк – тонкого сну знакоме відображення: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.