Іван Андрусяк – в оправі озера неначе: Вірш

в оправі озера неначе
в чужій державі риби й риби
з обвалу піняться гарячі
нічних істот підшкірні глиби

і тінь пророцтва випадкова
з ламкої водорості ніби
з якоїсь донімої мови
задихано руйнує німби

і порскає в нудотний плин
безахисне волосся мозку
яка різниця нащо плив
важливий тільки проріз маски

дірки для ока і для сну
для проростання і для втечі
запрограмованих відречень
спивати фарбу запашну

душити мертвих їсти кашу
учитись господи прости
на приспаній могилі вражень
перевертаючи хрести

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Андрусяк – в оправі озера неначе":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Андрусяк – в оправі озера неначе: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.