Іван Андрусяк – затуркані розтуркані затуркані: Вірш

затуркані розтуркані затуркані
розтуркані зубами догори
свистали ми забитими форсунками
і по одному утікали з гри

а вже колоду посипали попелом
хай інший хтось приходить уночі
ми написали дуже добру оперу
чи ж винні ми що опера мовчить

чи ж винні ми що ця сумна процесія
похнюплена неначе з бодуна
при родах вмерла покритка поезія
і ліс росте крізь наші імена

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Андрусяк – затуркані розтуркані затуркані":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Андрусяк – затуркані розтуркані затуркані: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.