Іван Андрусяк – звитяжці станули живими: Вірш

звитяжці станули живими
а сіль зійшла і все зійшло
і не вміщалося жало
щоб виправдовувати ними

оселя ближче до тепла
до грижі в мозку (до презумпції)
попід деревами просунутись
і випити — оце хвала

оце гидота (чир і блаж
кобіт захланних ремиґання
котів сорочинці) загальний
шинок повітря — куля й раж

і замах з вірою в сатрапа
мерзотника богатиря
на два ура зійшла зоря
і відгукнулася на запах

(еротика) забутий раз
впустити демона (простити)
і тричі крізь жаргонне сито
(просіяних) родити нас

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Андрусяк – звитяжці станули живими":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Андрусяк – звитяжці станули живими: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.