Іван Дорожній – Загубило сонце коромисло: Вірш

Загубило сонце коромисло,
беручи місяцем воду,
в полі осінньо-пожовклому, між околків…
Граючись, трави, у коників,
спіткнувшись, упали до озера:
– Гей, гукають, прозорість!
Гуляймо до нового сонця!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Дорожній – Загубило сонце коромисло":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Дорожній – Загубило сонце коромисло: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.