Монтень чи Свіфт хто відав про час
Про те життя в якому прожив
А хто із горопашних нас
Над сьогоденням не ворожив
Знаємо наче так а потім наче отак
А час вивертається новим нутром
І меле муку застарілий тартак
І водить пройдисвіт пером
Сенс переламується і виламується зміст
І вивертаються нутрощі сміються з нас
А проблеми підводяться в Гулліверів зріст
Внизу був реквієм зверху джаз
Що осягнеш ти старий ідіот
З того життя що Бог тобі щедро прослав
Що ставки надмірні що ти банкрот
Не осягнути світу глуздом осла
Що молоді ремиґають таким же гуртом
І те роздирають що ти уже дер
То під тим кутом то під новим кутом
Із захланністю ненажер
Молодий бізнесмен вчить мене життя
А я вчуся смерті за кроком крок
І таке затяжне педантичне знаття
І надсадний такий урок
