Іван Франко – Не без але: Вірш

Гарна дівчино, ти, цвіте розвитий,
Глянуть на тебе — значить полюбити,
Глянуть в ті очі, як море без дна,
Вчути той голос, дзвінкий, як струна,

Вчути той тихий сміх,
Сумом повитий, —
Як же тебе би міг
Хто не любити?

Гарна дівчино, блідавая зірко,
Думать про тебе і сумно, і гірко.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Франко – Не без але":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іван Франко – Не без але: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.