Вітер дме звіддаля —
Завірюха надворі.
Спить під снігом земля,
Сплять і діти, і зорі.
І клубочками сплять
Пси, поховані в буди,—
Їм така благодать,
Що ніхто їх не будить!
Спить у світі біда,
Сплять під кригою ріки,
Вже й стара коляда
Засинає навіки.
Сплять і села, й міста,
Спить у них Україна,
І людська суєта,
І ця ніч безгомінна.
Лиш до ранку не спить
Над колискою мати,—
Видно, серце болить,
Щоб чогось не проспати.
