Закинув ятера — і рибу
В порожній кошик, без води,—
І болем риб’ячого схлипу
Голосить світ, не доведи.
Якби душа — за душу взяв би,
За душу — й криком по душі,
Як рибу пальцями за зябра
Беруть і б’ють її в коші.
І, затаївши біль мовчання,
Заціпивши з водою рот,
Лиш криком погляду — з одчаю
Волає риба до хрипот.
