Земляче рідний Срібної Землі,
прийшла пора бурхлива і жорстока,
то ж будь собою, все роби, якслід,
змагайсь до прав своїх, до вільних кроків.
Вже досить був нікчемним ти рабом,
перед чужими гнувся, зносив насміх,
чужий до серця лиш приймав закон, —
тепер борись! — оце дзвенить наказ мій!
Борися проти ворогів сім’ї,
які б вони не були, все і всюди,
щоб щастя дітям виборов своїм,
коли собі не вспієш, не здобудеш.
І знай, що не самий ти, не один,
що не одному дорогі ці ниви,
ото ж не бійсь, з досягнень молодих
не змиють нам ніщо й найгірші зливи!
А будь свідомим всіх великих діл,
завзятим у борні, щоб наші браття
і всі народи вчули раз, що біль
уже минув зелене Закарпаття.
