Ой доля людськая — доля єсть сліпая!
Часто служить злим, негідним і їм помагає.
Добрі терплять нужду, по миру товчуться,
І все невлад їм приходить, за що не візьмуться.
До кого ж ласкава ся доля лукава,
Такий живе, як сир в маслі, спустивши рукава.
Без розуму люди в світі живуть гарно,
А з розумом та в недолі, вік проходить марно.
Ой доле людськая, чом ти не правдива,
Що до інших дуже гречна, а до нас спесива.