Хто це в лісі там говорить,
Хто це вітами шумить,
Чи береза білокора
З вітром тихо гомонить?
Чи то дуб старий, дебелий,
Казку так веде лісну;
Чи то граб стрункий, веселий
Зве закохану сосну?
Може, ясені зелені
Гру веселу завели,
Може, то кудлаті клени
Сварку з вітром підняли?
Може, то осини плачуть,
Може, то вільшини сміх,
Може, в’яз, сумний на вдачу,
Там жаліється на всіх?
Я ніяк не розгадаю,
Звідкіля цей дивний шум;
Я його без меж кохаю,
Повний світлих ніжних дум.
