Іван Коваленко – Вітер затих, нахилилась трава: Вірш

Вітер затих, нахилилась трава,
Не шумлять густі дерева.
Квіти хилять голівки, і сонце ясне
Не голубить промінням мене.
Потемнішало небо ясне голубе.
Я чекаю тебе.

Та ось вітер тихенько в кущах зашумів
І веселий в поля полетів.
Зашуміли листками густі дерева,
Квіти ясно цвітуть, піднялася трава.
Пояснішала неба безмежна блакить,
Сонце ніжне і любе так тепло горить.
Все живе і цвіте, і душа ожила –
Ти прийшла.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Коваленко – Вітер затих, нахилилась трава":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іван Коваленко – Вітер затих, нахилилась трава: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.