Зацвіли каштани
У твоїм саду…
Жди мене, кохана,
Жди, і я прийду.
Жди мене в негоду,
Жди, як квітне лан.
Жди, коли на воду
Опада туман.
Жди мене весною,
Жди і восени,
Жди, як ніч собою
Навіває сни.
Теплим тихим ранком
І під вечір жди,
Жди мене й світанком,
Жди мене завжди.
Та коли каштани
Будуть розцвітать,
Треба в час цей ранній
Особливо ждать.
Треба вийти з хати
І блукать в саду,
Треба цвіт зірвати
На моїм сліду.
І сказати вітру
Наші ті слова.
І сказати вітру
Тільки раз, не два.
Де б не був – почую
Любий голос твій.
В сад твій прилечу я
Через буревій.
Я прийду з вітрами,
Обніму твій стан.
Зашумить над нами
Наш старий каштан.
