А коней не саджають на палю,
То не дуже ти, братку, і плач.
Забувай свою пишную кралю,
Куштуватимеш інший калач.
А коней не садовлять на палю,
Будеш пліднити польських кобил,
Будеш поле толочити сталлю,
Наді мною ж ростиме кизил.
А коней не сідлають на палю,
Тож терпи, любий братку, терпи,
Про одне тебе, друже, благаю,
Не вези їх у наші степи.
