Я прошу Вас усіх, на колінах молю,
Мої рідні брати, мої сестри!
Доки будемо ми в українськім краю
Цей важкий хрест в житті своїм нести?
Доки будемо ми у розбраті, в борні,
Волю свою і розум ділити?
А тим часом вони, як ті круки чумні,
Не дають в Україні нам жити.
Все забрали у нас, що лиш тільки могли,
Наc на захід і схід розділили,
Навіть те, що святе, навіть наші церкви,
На частини вони роздробили.
Колись наші князі у великій борні
Наші землі в єдине єднали,
Так чому ж тоді ми, України сини,
Так все легко чужинцям віддали?
Обєднаймось разом, обнімімось усі,
Повернім нашу честь, нашу славу!
Хай повстане вона, Україна моя,
У велику Соборну державу!
- Наступний вірш → Іван Кушнір – З Різдвом
- Попередній вірш → Іван Кушнір – Вишивала мати рушники