Тихо вечір ходить по дворі,
Місяць зорям ніжно щось шепоче,
А мені так хочеться, хоч б в сні,
Подивитись мила в твої очі.
Обійняти лагідно за стан,
Жагу твоїх губ палких відчути,
І в обіймах, ніжних, як туман,
Болі і жалі свої забути.
Коси ніжно пестити твої,
Запахом п’янким від них п’яніти,
І від поцілунків твоїх губ,
Аж до ранку жаром пламеніти…
А як ранок сонячний прийде,
Я не стану враз тебе будити,
Лиш на вушко тихо прошепчу:
“Все життя, Тебе буду любити!!!”
- Наступний вірш → Іван Кушнір – Очі твої
- Попередній вірш → Іван Кушнір – Карпати
(Оцінок ще немає)