Я тебе цілував до світанку,
Я тебе цілував у росі,
Ми кружляли в модерному танку:
Я і ти у дівочій красі.
Твої губи казали: “не треба”,
Твої руки благали: “пусти”,
Але очі, закривши півнеба,
Шепотіли мені: “їх прости”.
Я прощаю і губи, і руки,
Я прощаю і душу також
За усі заподіяні муки
І за всі, що чекають, та й що ж!
Причаїлися в заздрощах квіти,
Посхилялись із неба боги;
Безтурботні, щасливі, як діти,
Ми розквітнуть в лілеях змогли.
Я тебе цілував до світанку,
Я тебе цілував у росі,
Ми кружляли в класичному танку:
Я і ти у жіночій красі.
