Хор — то класична виставка горлянок
на тлі у фраки схованих мужчин,
що нарізно — абсурдні. Їхній чин —
пліч-О-плічність, гармонія, порядок.
Хор — ще я парад дзвіничок, у якому
людина — то дзвіничка в один дзвін:
хористів гурт в обряді хоровому —
як рупор, крізь який ми Богу шлем поклін.
Ось диригент, як той дзвонар ввійшов
в дзвіницю кону — рвучко, без розмов
напнув між хором мотузки незримі,
руками торгнув — і серця співців
хитнулися, як дзвони, — хвиля! пів! —
і задзвонили, як в Єрусалимі!..
