Іван Малкович – Імпровіз: Вірш

коли мені хочеться
розводити червоні вазони в саксофонах
я не поспішаю глини чорної шукати
адже в цей час у майже міражній Індії
ностальгійний Шапкар припасовує кожному звукові
безмежно джмелині крильця
які долетять і до нашого обійстя
о саксофон глиняного комінка нашої хати
з ніжним димом букових наспівів
з прокурілим горищем де під самісінькім дахом
тулилося дуже подібне до яйця осине гніздо
в ньому жили чарівні джазові мелодії
о повне горище старої напівоблущеної кукурудзи
серед якої виднівся чорний череватий ящик
із розбитими клавішами
коти
ганяючись за мишами
іноді виконували на ньому
неймовірно віртуозні композиції