При цій малій нехитрій коляді
все менше нас: мороз на голос тисне.
Вмерзає слово у грубезний лід,
як риба — до весни (а лід розтане? трісне?).
Змерзає коляда у кожен звук —
і тут не допоможуть нам кожухи,
не виручить і пташка тетерук,
якщо наш хор хисткий і слабодухий…
- Наступний вірш → Іван Малкович – Країна сонця
- Попередній вірш → Іван Малкович – Купи рум’янку
(Оцінок ще немає)