Іван Малкович – Ніч. Осінь: Вірш

…бо все мине, як сад, що на очах пошерх:
нам буде тільки ніч; ніч, як псалтир — постійна;
а те, що звали «сад» — лиш, як луна, по стінах
осяде сумно й не прошурхотить уже;
а те, що саду суть — те, що не знає меж —
воно зимує там, де наше осягання,
а де були плоди — лиш отворів волання:
крізь них князі садів відлинуть, певно, теж.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Малкович – Ніч. Осінь":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іван Малкович – Ніч. Осінь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.