Вантажений калиною, сповільна
він рівно опускається до дна;
сто років углибає — божевільна
у тих прозорих водах глибина,
Там сховок духу, там — ясна година,
комори наші: з тих запасників
зцілюща виринатиме калина
на сотнях затаєних кораблів.
- Наступний вірш → Іван Малкович – Літопис
- Попередній вірш → Іван Малкович – Все у нас, бачиш, не так
(Оцінок ще немає)