Юна моя майбутня дружина
має профіль з єгипетським чаром,
плавністю переповнена, а тендітна — в квітці спочине,
сонно-зелену млість навіває очами.
Я її дуже люблю: почуваю себе
наче сильнішим, сміливішим і, звичайно, погідним:
і це не лише тому, що вона мені плете
чорний светр, до кольчуги подібний.
Вона безмежно жіноча — аж до муркотання,
мову має — у вітер завиту, слова — білокрилі,—
тому я цілком допускаю, що колись вона стане
горлом пташки якоїсь і відлетить у вирій.
- Наступний вірш → Іван Малкович – Легені
- Попередній вірш → Іван Малкович – Мені подаровано чарівний букет жовтих троянд
(Оцінок ще немає)