Іван Манжура: Вірші

Іван Манжура (1851-1893), український поет, фольклорист і етнограф XIX століття, у своїй творчості оспівував життя простого люду, природу Придніпров’я та історичну долю України. Його єдина прижиттєва збірка «Степові думи та співи» (1889) відображає глибокий зв’язок із народною творчістю, зображуючи злиденне життя селян, наймитів і бурлак, як у віршах «Бурлака» чи «З заробітків». Поезія Манжури пронизана мотивами соціальної несправедливості, нерозділеного кохання та туги за кращою долею, часто з автобіографічними нотами. Він також писав казки-поеми, як «Трьомсин-богатир», що прославляють козацьку звитягу, і гумористичні вірші за народними мотивами. Манжура майстерно відтворював степові пейзажі, фольклорну образність і чистоту української мови, переймаючись долею знедолених і національною ідентичністю.