Іван Манжура – Сон: Вірш

Уві сні до мене гречкосій прорік:
„Чи міні на тебе працювати вік?
Походи по спеці ось за плугом
Я ж рукам трудовим одпочинок дам.”
А кравець нікчемний і собі за ним:
“Пропадай ти, каже, і з шитвом своїм!“
Далі й мастер струмент в торбу ісклада:
„Хай тобі, з майстерством! здоровья шкода!“
Роспалилась лото душенька моя;
Усіма забутий гірко плакав я.
Голий та голодний пустирем блукав,
Бога, небо, землю, долю проклинав.
Коли оце гляну… Певно, а чи ні?…
Сонечко ясненьке грає у вікні,
Усюдою праця, мов неначе рій:
Он міні волоче ниву гречкосій.
Там кравець у голку нитку задіва,
Паштрикгує хутро, весело співа;
Далі майстернії на роботу йдуть,
І заводи гулко, як що-дня, гудуть.
З радощів я плакав і сміявсь ураз,
Бавлючись в перинах у той ранній час,
І веселі мрії промінем ясним
Розігнали сон мій, мов ледачий дим.