Ще тліє зарище села,
Валяються фашисти вбиті…
Учора битва тут була.
Опухлики і Невель – всі ті
Місця затямим, кожен з нас
Тут кров свою пролив учора…
Над трупом тих, хто в битві згас,
Берізка тужить білокора.
Мов сльози – листя з верховіть…
Труп білобрисого хлоп’яти
Бідою чорною висить,
До помсти кличе, до розплати.
Священна ненависть – рости!
Тремти, фашисте!
Осінь. Жовтень…
Хрести,
Березові хрести.
Землі хотів? Її знайшов ти!
- Наступний вірш → Іван Нехода – Штурм Великих Лук
- Попередній вірш → Іван Нехода – Я вікно зачиню