Л. Вишеславському
В моїм блокноті слід ще мирних днів:
Адреси друзів, задуми безхмарні…
О як би я, о як би я хотів
Вернуть назад ті дати календарні!
Усі надії, мрії наші, все
Війни сталева топче колісниця.
Що знову день грядущий принесе?
Війна! І в снах вона, війна ця, сниться.
Я вчора стрів дитя біля воріт
Якоїсь матері, таке русоволосе.
Я взяв його і уявив на мить,
Що все, про що я мріяв, – враз збулося,
Що це не лиш ілюзія шалена,
Що це дочка Тамара біля мене!
Та ба! Забудь про радощі людські,
Гвинтівку на плече – і в бій, будь ласка…
В ці дні мої посивіли виски,
Хоч як старанно не хова під каску.
