Я ніколи не бачив його.
Але в смерть безглузду – не вірю:
невеликий шматочок свинцю
важить менше, ніж батькове серце!
Десь за лісом була війна…
Мати ждала його над колискою,
А весною,
перед світанком,
сколихнулася тиша від зойку.
Похоронна, і – батька нема.
Довго мати не вірила в це,
адже знала, що батькове серце
важить більше, ніж клятий свинець.
І не вірила, доки жила….
І я теж не можу повірити.
Я шукаю батька в містах –
на всіх площах,
у скверах,
у парках.
Може, він десь чекає мене,
і від довгих чекань
поволі
бронзовіє його лице,
його руки і мужнє серце.
Я повинен його знайти!
А знайду – біля нього стану,
щоб закрити в потрібну мить
від свинцю
його серце
своїм.
